Втомлені життям або астено-невротичний синдром

Енергія на нулі, голова розколюється, долає хронічна втома, але сон не приносить полегшення – він поверхневий. Неможливо зосередитись, забудькуватість починає лякати, з’являється необґрунтована тривожність і роздратованість, стимулів для роботи і причин для радості, здається, не залишилось… Знайома ситуація? У цьому випадку йдеться про астено-невротичний синдром. Що криється за цим терміном?

Ознаки астено-невротичного синдрому були описані ще в 2 сторіччі до н.е. Вважалося, що причиною цього захворювання є розлади в області підребер’я. Саме там, на думку стародавніх лікарів, знаходиться джерело хвороби. Насправді астено-невротичний синдром – не самостійне захворювання, а лише синдром, який супроводжує перебіг інших хвороб і виникає на фоні емоційного та фізичного виснаження.

Астено-невротичний синдром об’єднує групу станів: неврастенію, хронічну втому, синдром емоційного вигорання та депресивні розлади. Все це є не чим іншим як результатом вимотуючої монотонної роботи. До того ж, неврастенія часто супроводжується хронічним стресом, сильними душевними переживаннями. Її загальними симптомами є роздратованість, швидка втомлюваність, поганий сон, тиск у скронях, оперізуючі головні болі («каска неврастеніка»), пітливість, часте серцебиття, порушення функції кишківника, позиви до сечовипускання. Розрізняють гіперстенічну (роздратовану) та гіпостенічну (депресивну) неврастенію.

Хронічна втома

Свою сучасну назву «синдром хронічної втоми» (СХВ) – захворювання отримало в США, в штаті Невада, після епідемії в 1984 році, де було зареєстровано 200 випадків даного захворювання. Хворі відчували депресію, погіршення настрою, м’язову слабкість. Американські спеціалісти довели, що у хворих на «синдром хронічної втоми» відбувається розлад регумеції центральної нервової системи, від роботи якої залежить пам’ять, працездатність, емоції чергування сну і неспання. Тобто ті самі функції, які порушуються у хворих на СХВ.

Симптоми:

  • втома, що не минає;
  • безсоння;
  • головний біль;
  • збільшення лімфатичних вузлів, ломота в суглобах, різкі зміни ваги тіла, підвищення температури тіла до 37,3°С.

Синдром емоційного вигорання

а початку 70 років ХХ сторіччя психологи звернули увагу на цікавий факт: у деяких людей після кількох років роботи починав змінюватись стиль спілкування і поведінки. Проаналізувати цю ситуацію, вони виявили особливу форму «хвороби стресу» — «хворобу спілкування». Американський психіатр описав феномен, який спостерігав в себе і у своїх колег – нервове виснаження, втрату мотивації і бажання працювати, і назвав його «вигорання персоналу».

Симптоми:

  • Фізичні: втомлюваність, поганий сон, пітливість, підвищений тиск;
  • Емоційні: песимізм, безпорадність байдужість, роздратованість, тривога;
  • Поведінкові: бажання змінити вид діяльності, зловживання алкоголем;
  • Інтелектуальні: втрата почуття гумору, апатія;
  • Соціальні: втрата інтересу до відпочинку, захоплень, замкненість.

Астено-невротичний синдром

Це захворювання, яке самостійно не минає. На фоні цієї проблеми може легко виникнути алкогольна та наркотична залежність, тривалий депресивний стан. Лікуванням даного стану займається невролог або психотерапевт. Без ліків не обійтись, але рекомендовано підбирати їх виключно разом із лікарем. Крім того, необхідна корекція стилю життя, режиму.


Вегето-судинна дистонія та методи її лікування.