Вдавані хворі: що таке вегето-судинна дистонія та методи її лікування

Вегетативну дисфункцію, або вегето-судинну дистонію лікарі називають «вдаваною» хворобою. Вони іноді шуткують з пацієнтами: «Хто знає, що з вами, але здається ви не вдаєте хворого». А все тому, що цей діагноз криється за безліччю «масок», прихованих симптомів, які на перший погляд здаються тимчасовими і невинними.

Вегетативна дисфункція – це захворювання, що пов’язане з порушеннями в роботі вегетативної нервової системи. Через це так важко знайти корінь проблеми – як лікувати те, що не має певного місцезнаходження в тілі?
Вегетативна нервова система пронизує весь організм. Тривожні симптоми з’являються, коли знижується тонус вегетативної системи, наслідком чого є невиконання нею своїх основних функцій. Але в назві нездужання згадуються ще і «судинна». Це пояснюється тим, що вегетативна нервова система тісно взаємодіє з судинною. Вони обидві пронизують весь організм і тісно переплітаються між собою. Крім того, більшість своїх функцій вегетативна система здійснює завдяки судинній. Наприклад, коли спекотно, судини розширюються – людина пітніє. Якщо вегетативна система дала сигнал позбутись від тепла, а судини не зреагували належним чином, виникають проблеми в роботі цих систем. Варіантів дистоній безліч. Саме це захворювання криється під кількома «масками» — станами, які і є проявами захворювання.

Ознаки хвороби

Різноманітні й нечітко проявленні симптоми можуть заплутати навіть досвідченого лікаря. Проте все-таки є ознаки, що трапляються найчастіше:

  • Організм погано пристосовується до погодних умов;
  • Підвищена або знижена пітливість (загальна та локальна);
  • Нестабільність температури тіла;
  • Біль в області серця (поколювання, похідні болі, дискомфорт в області серця, відчуття стиснення в грудях, часті відчуття недостатності повітря);
  • Подразливість, нервозність;
  • Нестабільний знижений або підвищений артеріальний тиск;
  • «Мурашки» по тілу, поколювання, оніміння різних частин тіла;
  • Головний біль, запаморочення, постійна втома;
  • Дуже гарний або, навпаки, поганий апетит.

«Сумні зітхання»

При вегето-судинній дистонії (ВСД) практично завжди виникають дихальні розлади. З’являється завжди поверхневе дихання при фізичних навантаженнях і хвилюванні, відчуття неповного вдиху, бажання і потреба періодично вдихнути повітря (так звані «сумні зітхання»), часто людина може відчувати задуху, подібну як при бронхіальній астмі. Серед інших неприємних відчуттів – відчуття «кому» або стиснення горла, непереносимість задухи, потреба постійно відчинити вікна, виходити із приміщення. При цьому виникає запаморочення голови, серцебиття, відчуття тривоги, страх задихнутись і померти. Всі ці явища виникають в більшості під час емоційного напруження.

Втома, що не минає

Синдром хронічної втоми лікарі називають недугою цивілізації. Основні симптоми знайомі всім – швидка втомлюваність, погіршення пам’яті, зниження уваги, постійна подразливість, поганий настрій, депресія. Даний термін з’явився в 1984 році завдяки групі американських дослідників і відображає він основну ознаку хвороби.
Втома, яка спостерігається при синдромі, відрізняється тим, що постійно наростає. Занепад сил супроводжується підвищенням температури тіла до 37,3°С, головним болем, збільшенням лімфатичних вузлів. Основним для хвороби вважається два критерії: втома прогресує і не минає після відпочинку, відсутні інші причини хвороби, які викликають втому, що минає.
Вважається, що пусковим механізмом для синдрому хронічної втоми слугує хронічний стрес, послаблений імунітет, вірусна інфекція, особливо герпес.

Залежність від погоди

Метеозалежність здавна викликала подив і страх людини перед незрозумілими явищами природи. Людей, які відчувають зміни погоди, називають «живими барометрами», «пророками погоди». Особливо гостро різкі зміни погоди і стрибки атмосферного тиску відчувають люди з діагнозом вегето-судинна дистонія. Гіпертоніки скаржаться на погане самопочуття в ясну погоду, коли підвищується атмосферний тиск і рівень кисню в повітрі, а гіпотоніки гірше почуваються в похмуру погоду, під час дощу. Зміни сонячної активності і магнітні бурі викликають дискомфорт і в тих, і в інших. Як захисна реакція на негативну дію оточуючого навколишнього середовища спостерігається підвищення рівня холестерину і адреналіну. Це не може не призводити до підвищеної втомлюваності. До цих симптомів можуть додаватись також головний біль, запаморочення голови, болі в суглобах, порушення серцевого ритму.

«Крижані» руки

Вислів «холодні руки – гаряче серце» зовсім не означає, що людина наділена великим темпераментом. Така неприємність – одна із ознак вегето-судинної дистонії. У давнину хворобу називали «блідою неміччю», а обирала вона переважно емоційних дівчата до 25 років. Недузі дали назву синдром Рейно – за іменем французького лікаря, що її описав. Недуга починається з раптових короткочасних приступів оніміння пальців, що виникають під дією холоду, наприклад, при митті або пранні в холодній воді, рідше – як результат сильного хвилювання. Пальці раптово біліють, одразу за онімінням з’являється різкий пекучий біль. Спочатку, щоб позбавитись від болю, достатньо м’яко помасажувати і зігріти пальці протягом 2-3 хвилин.
З часом приступи можуть виникати без видимої причини, навіть в спекотну погоду. Їх тривалість збільшується і доходить до 1,5-2 годин. При цьому шкірні покриви не лише стають блідими, але і набувають синюшного відтінку. Розвиток хвороби пов’язаний з порушенням кровопостачання відповідних органів, зміною тонусу судин, що регулюється нервовою системою. Холодні кінцівки — результат неврологічних порушень, низького гемоглобіну, поганої циркуляції крові, а іноді низького обміну речовин.
Що зробити, щоб руки і ноги не були «крижаними»? Вирішальне слово, звичайно ж, за Вашим лікарем, проте загальні поради такі: на ніч робіть контрастні ванночки для рук і ніг – поперемінно опускайте їх в гарячу (38-40°С) і холодну (16-20°С) воду (руки – по лікті, а ноги – до середини гомілки). Потім інтенсивно розітріть шкіру махровим рушником. На ноги можна одягнути шерстяні чи бавовняні шкарпетки.

«Синдром менеджера»

Якщо ви думаєте про роботу більше 10 годин на день – це означає, що у вас «синдром менеджера». Так названий «синдром менеджера» став однією з хвороб сучасної цивілізації. Загальні симптоми: постійна хронічна втома, апатія, відраза до роботи, неможливість сконцентруватись на якійсь справі, відчуття безвиході та безглуздя того, що відбувається. Більшість хворих на «синдром менеджера» активні, амбіційні люди віком 30-45 років, які обіймають управлінські посади. По 10-12 годин на день вони присвячують роботі, ведуть сидячий спосіб життя або, навпаки, перебувають в постійних роз’їздах. Їм доводиться приймати відповідальні рішення, спокійно реагувати на помилки підлеглих і причіпки керівництва. Постійні стреси можуть призвести до того, що людина втратить здатність перемикатись із службових справ на особисті, давати повноцінний відпочинок своєму організму. Щоб уникнути «синдрому менеджера», пам’ятайте: робочі справи не варто нести додому! До речі, «синдром менеджера» характерний не лише для дорослих – на нього страждають також і школярі-відмінники.

Типи проявів ВСД

  • Гіпотонічний: найчастіше притаманний худорлявим людям і проявляється низьким тиском, анемією, а також втратою свідомості.
  • Гіпертонічний: притаманний людям з надлишковою вагою. Підвищений тиск, пітливість набряки можуть свідчити про те, що людина страждає на ВСД.
  • Змішаний: більш складний тип, оскільки для нього характерні стрибки тиску від низького до високого.

З лікувальною метою при ВСД рекомендовано вживати адаптогени, транквілізатори, які рекомендує Ваш лікар.


Втомлені життям або астено-невротичний синдром.